До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Рим. 90 зач.; 5, 17 – 6, 2.
17. Браття, коли через переступ одного смерть царювала через одного, то тим більш ті, що одержують щедро ласку і дар оправдання, царюватимуть у житті через одного Ісуса Христа.
18. І як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливости одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання. 19. Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух одного багато людей стане праведними. 20. Закон же прийшов, щоб збільшився переступ, а де збільшився гріх, там ще більшою стала ласка, 21. щоб як панував гріх зо смертю, так панувала й ласка через оправдання на вічне життя, через Ісуса Христа, Господа нашого.
1. Що ж скажемо, чи зостанемося у грісі, щоб збільшилася ласка? О ні! 2. Ми, що вмерли для гріха, як нам у ньому далі жити?
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 31 зач. 9, 14-17.
14. В той час приступили до Ісуса учні Івана й кажуть:
– Чому ми й фарисеї постимо, а твої учні не постять?
15. Ісус відповів їм:
– Чи ж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них візьмуть молодого, і тоді будуть постити.
16. Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша.
17. І не вливають нового вина в старі бурдюки, а то бурдюки тріснуть, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають молоде вино в нові бурдюки, і одне й друге збережеться.
Римлян 5, 19: “Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух одного багато людей стане праведними”.
Нам здається, що наші рішення не впливають ні на кого, окрім нас. Ну, хіба ще на наших близьких. Напевно, перед тим як згрішити ані Єва, ані Адам не уявляли масштабів впливу свого вчинку.
Зрештою, принцип: моє життя, що хочу те й роблю, і сьогодні дуже поширений. Пригадайте, як часто вам доводилося це чути і скільки разів самі так говорили чи думали.
Втрата Божої любові сталася саме через такий егоїстичний підхід до життя.
Уявіть, якби Ісус, прийшовши, щоб засвідчити любов Господа, вирішив, що досить зробив для цього, а люди не оцінили… Прийняти мученицьку смерть, щоб відкупити нас від гріха, було Його рішення, базоване на абсолютному милосерді і любові.
Так і ми, діючи з любов’ю, здатні врятувати і змінити. А через егоїзм – зруйнувати і втратити. І від наших дій, рішень насправді залежить багато більше, аніж лише наше життя.
